Запис зустрічі!
Після успішної оплати на вказану вами пошту буде надіслано лист з посиланням на запис. Якщо листа довго немає, то перепровірте папку спам тощо!
Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю.
З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність.
Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану?
- Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу.
- Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію.
- Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі.
Лектор:
Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в перекладі Петра Байди-Ніщинського.