Запис зустрічі!

Після успішної оплати на вказану вами пошту буде надіслано лист з посиланням на запис. Якщо листа довго немає, то перепровірте папку спам тощо!

“А де Раймундо?” – “Ти ж бачиш, прийшла весна. Вони поїхали дивитися, як роздягається Неаполь”.

Шар за шаром по весні й влітку щезає зайве. Так само щезає середньовічна епоха, коли настає черговий розворот до античності.

Ренесанс змінив не просто стиль. Він змінив сам погляд на світ. З того часу, як Брунеллескі зрозумів, як побудувати купол собору Санта-Марія-дель-Фйоре, людина вийшла з тіні Бога і стала мірою всіх речей. Художники почали бачити світло, глибину, тіло, руїни й емоції так, ніби бачили їх уперше. Перспектива, к’яроскуро, ідеальна форма – все це було не технікою, а новою філософією: світ вартий того, щоб його розглядати, любити і перетворювати.

Паоло Соррентіно продовжує цей погляд у XXI-му столітті. У його фільмах Рим і Неаполь постають як живі, дихаючі істоти – величні, розкішні, трагічні, сповнені світла й занепаду. Від “Великої краси” до “Партенопи” він показує, як ренесансний дух – жага краси, увага до деталей, драма людського існування – живе в сучасній Італії буквально і метафорично.

Тож, будемо говорити про те, як один переворот у погляді п’ятсот років тому продовжує формувати атмосферу італійської (і не лише) культури сьогодні.

Про що?

• Як Ренесанс радикально змінив європейський світогляд через естетику й мистецтво
• Закономірності: від сакрального до людського, від символу до спостереження, від статичності до драми
• Неаполь і Рим як вічні декорації: від ренесансних майстерень до бароко й сучасного кіно
• Що саме від Ренесансу живе у фільмах Соррентіно
• Чому ця італійська “атмосфера” досі зачаровує світ

Лектор:

Богдана Носенок — доктор філософії, культуролог. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов.