Запис зустрічі!

Після успішної оплати на вказану вами пошту буде надіслано лист з посиланням на запис. Якщо листа довго немає, то перепровірте папку спам тощо!

«Грім закутий у свинець» — саме так сучасники описували друкарський верстат Йоганна Ґутенберґа. Цей звук став символом переходу Європи до нової епохи: епохи відкритого слова, множинного тексту і швидкого розповсюдження знань. Книга перестала бути недосяжною реліквією і стала частиною суспільного обігу, елементом культури, економіки та мислення.

Про що поговоримо у цій лекції:

1) Як народився перший вірусний контент і перше усвідомлення того, що слово може змінювати політику швидше, ніж меч. Тези Лютера, надруковані у Лейпцигу та Базелі, змінили світ, адже вже за кілька років тексти реформатора становили чверть усього ринку брошур Європи. Чому так сталось саме з цим автором?

2) Як перетворити друк на закон? Жан Кальвін поєднав друкарню, проповідь і муніципальне право в єдину систему духовного управління. Друкований текст стає не лише засобом навчання, а й інструментом морального контролю, створюючи ритм життя громади.

3) Як цензура ініціювала першу дискусію про (не)виправданість колоніальних практик? В Іспанії, у 1550 році, під час диспуту у Вальядоліді, друковані трактати Бартоломе де Лас-Касаса та Хуана Ґінеса де Сепульведи вперше ставлять питання про природу людяності та межі колоніального панування. Так у типографічному світі народжується нова ідея універсальної етики — те, що згодом називатиметься «правами людини».

«Типографський фінал Середньовіччя» — це історія не про кінець, а про народження іншого порядку культури. Це лекція про те, як друковане слово стало тілом історії, і як папір, чорнило й свинець сформували сучасну глобальну свідомість Європи.

Лекторка:

Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка