Запис зустрічі!

Після успішної оплати на вказану вами пошту буде надіслано лист з посиланням на запис. Якщо листа довго немає, то перепровірте папку спам тощо!

Колись Вірджинія Вульф придумала таку собі сестру Шекспіра, щоби показати: чоловік і жінка, народженні в той же час і одній родині, наділені потужним талантом, мали різні стартові умови, щоби зреалізуватися. Ми ніц не знаємо про ту геніальну сестру Шекспіра. Колись Томас Манн написав цілий красивий роман про сестру Гете, не вигадану, цілком реальну Корделію, з неї за принципом ємностей, що сполучаються, геніальний брат витягнув всі таланти, залишивши їй банальне, вульгарне життя. Колись Леся Українка написала вірша «Забута тінь» про дружину Данте, яку ми не знаємо, бо вона поступилася ідеальній вигаданій Беатріче, плекаючи геній Данте. Сестра Шекспіра. Сестра Гете. Дружина Данте. Вигадувати історії про жінок, які прожили життя поруч із геніальними чоловіками і в їхній тіні зрештою зникли для нас -- ця традиція в літературі і плідна, і дуже сильна. Ми можемо дивитися на світ очима цих жінок і отримуємо нову перспективу давно відомих історій. Меггі О’Фаррелл написала «Гамнет», в центрі якого – дружина Шекспіра.

Бард писав любовні сонети якісь темній леді і гнучкому юнаку, а десь поруч була жінка, яка народжувала і виховувала його дітей. Про неї ця книжка. Часом щоби правильно зрозуміти, про що саме історії, які вирують навколо нас, необхідно змінити кут зору. Прочитати трагедію принца датського очима нікому не відомої дружини автора «Гамлета», наприклад, і прочитати як історії її дитини… А, ну так, забула ж сказати: Гамнетом звався син Шексіра, який помер одинадцятирічним. Це його ім’я на обкладинці. Але не ім’я його матері, ага.

Ведуча клубу:

Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.